Сем Карр – професійний шпигун, агент під прикриттям засланий Росією до Канади. Карр прибув до Торонто, щоб підтримати молодь Комуністичної партії Канади, розпалити революцію. Детальніше про життя та діяльність шпигуна читайте на torontoyes.com.
Шпигунська діяльність в Канаді
У 1924 році Карр емігрував з України до Канади. Тут він швидко став лідером Комуністичної партії. Далі Карр поїхав до Москви на навчання в Ленінській школі. У 1931 році, коли в Канаді розпочалися репресії проти Комуністичної партії, знову повернувся до Канади. Тут його заарештували, 28 місяців шпигун просидів у Кінгстонській в’язниці.
Згодом Комуністичну партію проголосили нелегальною в Канаді, після цього поліціянти приїхали додому до Карра. Двері їм відчинила дружина Джулія, жінка повідомила, що чоловік поїхав у відрядження і не знає, коли повернеться. Карр та інші партійні лідери здалися через 2 роки поліції. Під час арешту Карр та його колеги дали присягу в суді, що не будуть працювати на Комуністичну партію, але це все було лише формально.
Незабаром Комуністична партія перейменувала себе на Лейбористсько-прогресивну партію, а Карр став головним її організатором. Це дало йому достатньо підстав, щоб законно їздити між Торонто, Монреалем займаючись розв’язанням різних партійних питань.
У той час він таємно працював над створенням міцної мережі в Канаді на підтримку Радянського Союзу. Крім цього, Карр допомагав Радянському Союзу розбудовувати північноамериканську шпигунську мережу серед солдатів і науковців. Деякі з них брали участь в проєкті створення атомної зброї.
Вигідна співпраця, розплата
У 1941 році німці вдерлися в Радянський Союз, Карр виступав за призов на військову службу, він агітував канадців воювати. Згодом Карр почав вербувати шпигунів для радянської військової розвідки, за що був заарештований та відправлений до в’язниці.
Восени 1942 року Сем вийшов з Донської в’язниці. Кілька років він жив у підпіллі, потім його знову ув’язнили. Через кілька тижнів після звільнення з в’язниці, Карр зустрівся з Сергієм Кудрявцевим, першим секретарем радянського посольства. Він запропонував Кудрявцеву послуги 3 осіб, які були корисними для Радянського Союзу.
Серед них першим був Джордж Беннінг – аналітик Allied War Supplies Corporation в Оттаві, він мав інформацію про військову промисловість Канади. Другим був Ерік Адамс – інженер, який працював у Раді валютного контролю в Оттаві. Третім був Фред Поланд – офіцер розвідки, повітряних сил у Торонто.
Кудрявцева зацікавило, що Карр може допомогти радянській військовій розвідці, тому прийняв пропозицію. З того моменту Карр почав керувати шпигунською групою «Оттава-Торонто». Фред Роуз був другом Карра, з ним він співпрацював протягом багатьох років, очолював подібну мережу, відому як «Оттавсько-Монреальська група». Карр і Роуз мали виявити потенційних агентів, визначити, наскільки вони можуть бути корисними, доповісти про це в посольство та організувати знайомство цих агентів з професійними шпигунами. У 1943 році Роуз обрали членом парламенту від Прогресивної лейбористської партії, тому керівництво шпигунською групою лягло на плечі Карра.
Карр регулярно зустрічався з Кудрявцевим та іншими співробітниками посольства в Торонто, Оттаві. Кожна зустріч ретельно планувалася. Позапланові зустрічі координувалися за допомогою кодових слів, переданих через посередників. Він докладав розвідці потрібну інформацію.
За свої тяжкі політичні злочини Карр постав перед судом. Він був причетним майже до всіх аспектів радянської шпигунської схеми: писав звіти, виконував функції кур’єра. В суді Карр все заперечував. Він заперечував зустрічі з російськими політичними особами, навіть те, що навчався в Ленінській школі. Суд присяжних, який тривав 14 днів, визнав Карра винним. Його засудили до 6 років ув’язнення.
Карр провів 5 років у Кінгстонській в’язниці. Навіть попри це, його шпигунські дії продовжувалися. Карр перебував під пильним наглядом RCMP до кінця його життя.