На початку 20 століття до Канади емігрували тисячі росіян. Серед них була княгиня Ольга Романова. Попри те, що жінці на той момент виповнилося 66 років, вона вела насичення життя в Торонто. Детальніше про це читайте далі на torontoyes.com.
Справжнє кохання
Княгиня Ольга народилася 13 червня 1882 року в сім’ї царя Олександра III. Наймолодша з чотирьох дітей, вона була останньою народженою від владущого монарха. (Її старші брати Микола, Олександр, Георгій, Михайло та сестра Ксенія народилися до того, як їхній батько став царем).
З дитинства Ольга звикла жити в розкоші. У її розпорядженні були сотні прислуг. У 1894 році, коли помер її батько, старший брат Микола, став імператором Всеросійським і очолив монархію, яка на той час ставала дедалі популярнішою.
Початок правління Миколою II став страшним горем для багатьох людей, бо під час його коронації в 1896 році згинуло понад 1000 осіб в тисняві, які прийшли подивитися на коронацію.
Коли Ользі виповнилося 19 років вона вийшла заміж за герцога Петра Ольденбурзького. Чоловік був на 14 років старший за неї. Ходили навіть чутки, що Петро мав нетрадиційну орієнтацію й оженився з княгинею заради користі. Попри те, що заміжжя було не зовсім вдалим, Ольга насолоджувалась життям в маєтку чоловіка. Так тривало допоки вона не зустріла Миколу Куликовського в 1903 році. Це було кохання з першого погляду.
Досить швидко між молодими людьми почався роман, що спричинив великий скандал у Росії. Миколі II довелося анулювати шлюб сестри з Петром та надати згоду на одруження з Куликовським. Напевно це був останній вчинок імператора на посаді.
Примусовий виїзд з Росії
У 1917 році Микола зрікся престолу, а комуністи захопили контроль над країною. Царську родину посадили під домашній арешт, у 1918 році розстріляли. Пощастило Ользі та її коханому Куликовському. У 1919 році вони змогли потрапити на корабель переповнений переселенцями й вирушили до Данії. Там Ольга та Микола протягом 25 років жили на маленькій віллі у безпеці від радянської влади.
Подружжя могло б залишитися в Данії до кінця свого життя, проте після Другої світової війни радянська влада чинила тиск на данський уряд, щоб той змусив виїхати княгиню з чоловіком.
У 1948 році Едвард Пікок троюрідний брат Ольги допоміг їй з сім’єю переїхати до Торонто. Ольга та Микола оселилися на великій тваринницькій фермі неподалік Торонто. Освоївшись почали вести власне господарство. Місцеві жителі спокійно ставилися до своїх нових сусідів.
Поки Микола працював на фермі, Ольга багато часу малювала сільські пейзажі, натюрморти. Згодом її роботи викликали інтерес серед людей.
Здавалося, все було добре, тихе, розмірне життя, проте у свої 70 років Микола мав певні проблеми зі здоров’ям, тому подружжя вирішило переїхати з ферми до невеликого котеджу в Cooksville. До нового буднику княгиня забрала свої картини, кожна кімната була заставлена її роботами.
Старість на самоті
У 1958 році Микола пішов з життя. Залишившись на самоті княгиня проводила свої дні доглядаючи за невеликою грядкою овочів у дворі. Попри те, що Ольга жила скромно, вона активно спілкувалася з європейськими королівськими особами. Часто обідала з графинями, принцесами, коли ті приїздили до Канади. Щороку отримувала подарунки з Данії, Фінляндії.
У 1959 році королева Єлизавета II здійснила візит до Канади, вона запросила Ольгу на борт королівського лайнера «Британія» в Торонто. Хоч Ольга була помітною у світських колах, вона залишалася закритою й рідко розповідала знайомим про своє особисте.
У 1960 році княгиня захворіла й потрапила до лікарні Торонто. Після того, як стан здоров’я стабілізувався, її відпустили під опіку Костянтина Мартем’янова та його дружини. В листопаді того ж року у віці 79 років княгиня пішла з життя.