Волонтерство було невіднятною частиною під час Першої та Другої світових воєн. Жителі Торонто зробили великий внесок у підтримку канадської армії в Другу світову війну. Містяни активно займалися благодійністю, свої сили, гроші направляли на допомогу армії, пише torontoyes.com.
Люди з добрим серцем
У серпні 1914 року почалася війна, офіс національної штаб-квартири Канадського Червоного Хреста в Торонто був завалений речами, починаючи від плащів, форми, до зламаних меблів, які надсилали люди, сподіваючись, що їх можна буде використати для допомоги хворим, пораненим солдатам.
Через кілька місяців після початку Другої світової війни, у листопаді 1939 року, мільйонер з Торонто Е. Ватт пожертвував власний човен для допомоги добровольчому резерву Королівського флоту. У 1940 році Order Daughters of the Empire (IODE) зібрала 100 000 доларів на придбання бомбардувальника «Болінгброк» для військових.
Аналізуючи ці приклади, можна стверджувати, що більшість канадців були готові наближати Перемогу, адже добровільно займалися волонтерством. Люди жертвували власні гроші, інвестували їх в Облігації Перемоги, працювали у воєнних благодійних організаціях.
Канадці вважали, що вчинки людини чітко показують її характер, демонструють почуття обов’язку, дух патріотизму.
Взаємодія уряду та волонтерів
В Торонто переважало неоплачуване цивільне волонтерство. Існувала величезна подібність між благодійністю під час Першої та Другої світових воєн. Великий досвід канадців під час Першої світової війни, сформував їхнє ставлення до Другої світової війни. Чудовим прикладом цього є робота патріотичного фонду Canadian Patriotic Fund (CPF). Вони були провідною благодійною організацією Канади часів Першої світової війни й продовжили волонтерити під час Другої світової війни. Організація надавала допомогу сім’ям солдатів.
Варто зазначити, що влада регулювала волонтерську роботу. Департамент контролював реєстрацію та фінансову діяльність організацій, визначав, які організації можуть, а які не можуть збирати гроші. Головна мета такого контролю складалася в тому, щоб сприяти більшій ефективності та координації волонтерської складової воєнних зусиль. Деякі благодійні організації, які звикли до незалежної роботи, протестували проти перевірок та обмежень, але успіху не отримали.
Для ефективності добровільних зусиль людей, канадський уряд заохочував та підтримував своїх громадян. Він робив це через силу, закладену в самій ідеї волонтерства. Оскільки волонтери самостійно обирали, яку справу підтримувати, як часто, в який спосіб. Громадян не примушували до служби у воєнний час, натомість вони добровільно віддавали свій час, гроші, активно підтримуючи воєнні зусилля. Таким чином, громадяни відчували, що роблять великий внесок у військові зусилля, а уряд отримував вигоду від добровільно наданих людьми грошей.
Звичайно, проблема полягала в тому, що волонтери могли як відкликати свої пожертви, так і віддати їх. Це означало, що не лише благодійним організаціям і військовим фондам, але й самому уряду довелося витратити багато часу і зусиль, щоб заручитися підтримкою людей впродовж війни.
Користь від волонтерства
Благодійність в Торонто була чимось більшим, ніж альтруїзм, волонтери отримували користь від самої участі, навіть якщо вона полягала в простому задоволенні від власного внеску в гідну справу.
У Торонто багато сімей долучалися до акції «Кредит Перемоги», вони допомагали не лише фінансувати війну, але й інвестували у власне післявоєнне фінансове процвітання. Волонтери, які готували госпітальні запаси медикаментів, речей для Червоного Хреста, допомагали хворим і пораненим солдатам. Компанії, які робили великі, добре розрекламовані пожертви, створювали в суспільній свідомості позитивні асоціації з собою, та своєю продукцією, одночасно надаючи допомогу військовим зусиллям.
Торонтці, які брали участь у волонтерській роботі, забезпечували необхідну робочу силу. Громади расових та етнічних меншин організовували патріотичні концерти, збирали гроші, одночасно демонструючи сій патріотизм та стверджуючи свою гідність на повноцінні громадянські права.
Завдяки своїй офіційній волонтерській роботі, пожертвуванням грошей і товарів, добровільному дотриманню широкого спектра поведінки та настанов, торонтці внесли великий внесок у Перемогу, виправдали соціальні очікування, підтвердили своє місце в канадському суспільстві.