Біографія мера Торонто Олівії Чоу

Олівія Чоу – політикиня, організаторка, художниця та меркиня Торонто з 2023 року. Олівія Чоу розпочала свою кар’єру в муніципальній політиці Торонто як опікун школи. З 1991 по 2005 рік вона була членом міської ради. У 2006 році прийшла у федеральну політику як член парламенту, а пізніше відіграла помітну роль у зборах Нової демократичної партії (НДП) разом зі своїм чоловіком, лідером НДП Джеком Лейтоном. Далі на torontoyes.

Про родину меркині. Переїзд у Торонто

Олівія Чоу народилася 24 березня 1957 року в Гонконзі. Мати дівчини, Хо Се Чоу, виросла в провінції Гуандун під час японської окупації Китаю в період Другої світової війни. Після вступу до китайської національної армії вона вийшла заміж за солдата Чоу Нам Шанґа і народила сина на ім’я Ю Чін Чоу, пізніше відомого як Андре. Незабаром після цього Шанґа вбили комуністи (під час Китайської революції). Хо Се Чоу втекла зі своїм сином до Гонконгу, де познайомилася з Вай Сан Чоу та вдруге вийшла заміж. Разом з Андре та їхньою маленькою донькою Олівією подружжя оселилося в районі Хеппі-Веллі, в якому живуть середні класи. Там Хо Се Чоу працювала вчителем початкової школи, а її чоловік – у західній опері, він став шкільним інспектором. Наприкінці 1960-х років посуха та антибританські протести дестабілізували життя Гонконгу. Саме тому в 1970 році сім’я Чоу вирішила емігрувати.

У віці 13 років Олівія Чоу та її родина приїхали в Торонто. Спочатку вони оселилися в квартирному будинку в мікрорайоні Прибудова. Але незабаром переїхали в помешкання в Сент-Джеймс Тауні. Порівняно з їхнім життям у Гонконзі, тут батьки Чоу зазнали серйозного соціально-економічного занепаду. Її мати працювала швачкою в потогінному цеху (де Чоу також недовго підробляла), а потім у пральні готелю. Батько спочатку намагався знайти роботу вчителя, незважаючи на високу кваліфікацію, але згодом влаштувався водити таксі та розносити китайську їжу. У підлітковому віці Олівія навчалася в Інституті Джарвіса (Jarvis Collegiate Institute) та паралельно відвідувала уроки мистецтва в Центральній технічній школі. Також вона працювала касиром і офіціанткою. Після закінчення школи вступила до Університету Торонто, де вивчала філософію релігії. Водночас відвідувала курси скульптури в коледжі мистецтв Онтаріо (нині Університет мистецтв і дизайну Онтаріо).

Як Олівія Чоу зацікавилася проблемами суспільства?

Кілька подій кінця 1970-х років підштовхнули Олівію Чоу до політизації. Дівчина серйозно зацікавилася питанням соціальної справедливості. У дитинстві її життя не було таким прекрасним, як хотілося б. Хоч батько любив Олівію, але фізично знущався з дружини та ображав свого пасинка Андре. Оскільки психічне здоров’я батька погіршувалося, а його агресивна поведінка ставала дедалі частішим явищем, Чоу почала розглядати гендерне насильство як поширену політичну проблему.

У цей час вона також була волонтером у китайській баптистській церкві Торонто, з якою тісно співпрацювала її родина, і в кризовому центрі Східної загальної лікарні Торонто, де допомагала людям із психічними розладами та суїцидальними думками.

Але це не єдине, що затягнуло Олівію в політику. Тисячі в’єтнамців тікали від переслідувань у своїй країні, інші – від насильства китайсько-в’єтнамської війни 1979 року. Чоу втягнулася в проблему переселення біженців після участі в демонстрації в Ґрейндж Парк. Зрештою вона працювала з Operation Lifeline, мережею активістів, яка змогла підштовхнути уряд Канади прийняти понад 100 000 біженців.

Початок кар’єри в політиці. Робота в мерії

У 1980 році Олівію Чоу найняли на посаду помічника міського голови Торонто Дена Хіпа. Тоді він балотувався як федеральний кандидат від Нової демократичної партії (НДП). Хіп прагнув зміцнити зв’язки зі своїми китайськими виборцями та давно брав участь у боротьбі з безпритульністю. Згодом він став критиком імміграційної політики НДП. Це спонукало Чоу ознайомитися з деталями канадського імміграційного законодавства – навички, які стали незамінними в середині 1980-х років, коли все більше людей шукали притулку в Канаді у зв’язку з політичним насильством.

Олівія Чоу прийшла в муніципальну політику в 1985 році. Вона балотувалася на посаду опікуна школи в Управлінні освіти Торонто (нині Окружна шкільна рада Торонто). Отримавши посаду, вона успішно просувала численні реформи в шкільній системі. Також Чоу заохочувала де-стрімінг академічних програм, де рівні «просунутого», «загального» та «базового» напрямків часто ставили дітей іммігрантів у невигідне становище. Крім цього, сприяла вивченню китайської та інших мов, щоб допомогти учням у другому поколінні зберегти міцні зв’язки зі своєю сім’єю та спадщиною. Пізніше подібним способом успішно просувала багатомовні служби екстреної допомоги. Разом з Тімом Маккаскелом, редактором газети Body Politic для гей-спільноти Канади, Чоу взяла інтерв’ю в лесбійок та геїв щодо їхнього досвіду в остракізмі. У результаті їхньої доповіді TDE (нині TDSB) стала першою шкільною радою в Північній Америці, яка включила обговорення сексуальної орієнтації до навчальної програми.

У 1991 році Олівія Чоу балотувалася в міську раду в центрі міста. Водночас Джек Лейтон, її чоловік і радник з 1982 року, висунув свою кандидатуру на посаду мера. Вона отримала своє місце в раді, але Лейтон програв перегони Джуну Роулендсу. За 14 років роботи в уряді Чоу стала відомим прихильником соціальної справедливості на різних фронтах. У 1998 році мер Мел Ластман призначив Чоу першим захисником дітей і молоді в Торонто. На цій посаді вона розробила програму для підвищення якості харчування в школах мітса. Крім цього, Олівія очолила проєкт післяшкільного відпочинку та Toronto First Duty, модель догляду за дітьми, що прийнята в деяких провінціях. Також Чоу допомогла заснувати Молодіжний кабінет Торонто, який неформально представляє інтереси молоді в мерії.

Як голова Комітету громадських послуг міста Торонто, Чоу виступала за розширення соціального житла в боротьбі з безпритульністю, за покращення громадського транспорту, стоматологічну допомогу для бідних дітей, субсидований догляд за ними та вдосконалення домашнього піклування за людьми похилого віку.

Як стала мером?

Олівія Чоу увійшла у федеральну політику в 1997 році під час невдалої кампанії як кандидат від НДП від Трініті-Спадіни. У 2004 році знову програла з невеликим відривом, хоча Лейтон, на той час лідер федеральної НДП, отримав своє місце в Торонто-Данфорт. У січні 2006 року Чоу балотувалася на третій термін у Трініті-Спадіні та виграла. До березня 2014 Олівія працювала у фракції НДП. Залишила своє місце, коли вирішила балотуватися на посаду мера Торонто, проте програла ці вибори, посівши третє місце після Джона Торі та Дуга Форда. На федеральних виборах 2015 року вона спробувала повернутися до Оттави, але також програла кандидату від лібералів Адаму Вогану.

У 2023 році після відставки Торі Чоу подала ще одну заявку на посаду мера Торонто. У своєму зверненні Олівія пообіцяла змусити муніципалітет побудувати 25 000 квартир з контрольованою орендою, боротися з реконструкцією та покращити громадський транспорт. Тоді вона здобула значне лідерство в опитуваннях і перемогла. На 2024 рік Олівія Чоу досі перебуває на посаді мера Торонто.