Американці вступили у війну з Британією через її торговельну політику та підтримку Перших націй, які чинили опір американській експансії. У квітні 1813 року містяни Форт-Йорка, який пізніше став Торонто спохватилися від сильних вибухів. Вони доносилися на захід від міста. На вулицях стояв дим, лунали постріли. Близько 2700 американців штурмували британців, які захопили Форт-Йорк.
Американці змогли повернути Форт-Йорк і змусити британців відступити до Кінгстона, ця перемога далася їм дорогою ціною. Про те, як відбувалась битва, читайте далі у статті на torontoyes.com.
Американська стратегія
Стратегія розроблена у 1812 році була направлена на пошук простору для розвитку. Вбачаючи в річках і озерах на півночі Канади важливі шляхи для торгівлі й транспортування товарів, американці намагалися отримати контроль над Канадою.
На початку 1813 року стратегія була зосереджена на озері Онтаріо та Ніагарському кордоні на півдні. Військовий міністр Джон Армстронг, генерал-лейтенант Генрі Дірборн планували сконцентрувати військо у Нью-Йорку у гавані Сакетт. Далі захопити Кінгстон, центр базування британських військово-морських кораблів.
Після Кінгстона американці хотіли захопити інші британські позиції, зокрема й Форт-Йорк, щоб отримати контроль над озерами та річками, відрізавши транспортні шляхи до верхньої Канади.
Цей план був виконаний, проте він не приніс бажаного результату. Генералу Дірборну звітували, що в Кінгстоні перебуває багато британського війська, його не зможуть розгромити американці.
Знаючи, що Форт-Йорк охороняли 700 солдатів під командуванням британського генерала Роджера Хейла Шеффі, Діроборн вирішив здобути цю легку перемогу. Після того, як американці захопили Форт-Йорк, вони рушили б на Кінгстон громити базу противника. Але спочатку армія дочекалася танення озера Онтаріо, і повноцінний наступ відбувся весною 1813 року.
Наступ війська
У квітні лід з річки Онтаріо зійшов, американці були готові штурмувати противника. Командир Чонсі повів шхуни з солдатами через озеро з поста в гавані Сакетт до Форт-Йорка.
Висадка військових відбулася на захід від Форт-Йорка. Коли британське військо помітило висадку, відразу ж відкрили вогонь. Чонсі та американське військо в відповідь почали стріляти з гармат, таким чином вдалося дати гарну відсіч ворогу.
Отримавши контроль над плацдармом, кораблі Чонсі обстріляли батарею і форт на захід від міста Фот-Йорк. Війська рушили далі. Вони неухильно відтісняли британське ополчення та війська, що відчайдушно, без успіху намагалися утримати свої позиції.
Попри те, що британське військо переважало в кількості, йому нічого не залишалося, як капітулювати. Британський генерал Шеффі дав наказ своїм військам відступати на схід.
Коли британці залишали Форт-Йорк, вони підпалили покинуті припаси, щоб вони не потрапили до рук американської армії. Коли відбувся підпал сотень бочок з порохом, стався руйнівний вибух, який забрав життя понад 200 американських солдатів. Серед загиблих був і генерал Пайк.
Після цієї страшної події розлючена американська армія повністю розгромила місто Форт-Йорк: спалили громадські будівлі, підприємства. За таку агресію з бажанням помсти у 1814 році, британці спалили Вашингтон, округ Колумбія.
Кінець битви
Битва за Форт-Йорк була легкою перемогою для американського війська, попри це, вона забрала життя багатьох людей. Битва також коштувала британському генералу Шеффі його репутації. Перемога підняла бойовий дух американських військ.
24 грудня 1814 року в Генті, Бельгія, США та Великобританія підписали Гентський договір, який поклав край війні та повернув усі захоплені території до довоєнного статусу.
Наступні роки були мирним часом розвитку для Форт-Йорка. У 1834 році місто Форт-Йорк було зареєстровано як місто Торонто.