Агнес Макфейл – політикиня, реформаторка. Перша жінка з двох, обрана до законодавчого органу Онтаріо. Вона зробила великий внесок у покращення умов життя торонтців. Стала засновницею кількох важливих кампаній.
Як член законодавчих зборів Макфейл наполягла на прийнятті першого в Онтаріо закону про рівну оплату праці. Детальніше про життя та політичну діяльність Агнес Макфейл, читайте на torontoyes.com.
Дитячі роки
Народилася Агнес 24 березня 1890 року в Proton Township, Grey County Онтаріо. Її батьки були фермерами, тому дівчинка змалечку доглядала за худобою. Відчувши тяжкі будні сільського життя, Макфейл мріяла жити, працювати в місті.
Агнес хотіла піти навчатися з 9 класу, проте батьки були проти. Лише через 2 роки вони дали дозвіл Агнес на здобуття освіти. У 1906 році Макфейл вступила на навчання до Owen Sound Collegiate, згодом у Normal School. Після закінчення навчальних закладів Агнес почала працювати вчителем у різних школах Онтаріо, Торонто, Альберти.
Політична кар’єра
У 1914 році Агнес приєдналася до фермерської організації (UFO) Онтаріо. Ця організація займалася політичною, освітньою діяльністю. Завдяки цьому в 1919 році Макфейл здобула перемогу на муніципальних виборах від Progressive Party, з якою була пов’язана UFO.
У 1921 році Макфейл стала єдиною жінкою обраною до парламенту під час федеральних виборів. Вона була членом парламенту від округу Grey South East. Відтоді її кар’єра в політиці почала активно розвиватися. Агнес здобула багато союзників, прихильників у Палаті Громад.
Досить часто її критикували колеги-депутати, багато хто, виступав проти політичних міркувань Макфейл. Головною її метою в політиці був захист фермерів свого регіону. Протягом всієї політичної кар’єри вона відстоювала права шахтарів, емігрантів, ув’язнених жінок та чоловіків.
Серед критиків були припущення, що Макфейл підтримувала ці групи населення через прихильність до комунізму. Коли політикиня розкритикувала мілітаризм та імперіалізм, її навіть звинуватили у державній зраді.
Не злякавшись звинувачень, вона критикувала уряд за надання субсидій British Empire Steel Corporation, ігноруючи при цьому тяжке становище шахтарів у Торонто, які страждали від низької заробітної плати та поганих умов життя.
Саме це підштовхнуло політикиню та її колег до створення кооперативного руху, який захищав інтереси фермерів та робітників промисловості. У 1924 році Макфейл та її колеги з Альберти вийшли з Progressive Party й створили Ginger Group.
У 1930 році розпочалася Велика депресія, Ginger Group об’єдналися з League for Social Reconstruction й створили CCF. Новостворена федерація виступала за націоналізацію різних галузей промисловості, закликала владу до підняття людям пенсій, створення страхування на випадок безробіття.
У 1934 році United Farmers через побоювання комуністичного впливу вийшли з CCF, Макфейл також лишила парламент. Проте у 1938 році вона знову приєдналася до CCF й представляла партію в законодавчому органі Онтаріо.
Великі досягнення
Найбільшим досягненням політикині була пенітенціарна реформа. У 1923 році в’язні Кінгтонської в’язниці вчинили бунт. Це спонукало Макфейл дослідити умови утримання в’язнів. Те, що вона там побачила, її шокувало й стало початком розробки тюремної реформи.
Протягом багатьох років Агнес наполягала на змінах у пенітенціарній службі. Вона стверджувала, що в’язні повинні навчатися, займатися фізичними вправами. У 1939 році, коли до влади прийшли ліберали, була створена Королівська комісія з розслідування пенітенціарної системи Канади. У 1939 році прийняли низку законів щодо системи.
У 1943 році Макфейл балотувалася у виборчому окрузі York East у Торонто від партії CCF. Здобувши перемогу політикиня продовжувала підтримувати фермерів, ув’язнених, жінок.
Ще одним успіхом в політиці було ухвалення в 1951 році першого в Онтаріо закону про рівну оплату праці.
Макфейл працювала в політиці до останнього дня свого життя. Взимку 1954 року вона померла.