4 серпня 1914 року Велика Британія оголосила про свою участь у Першій світовій війні, включивши до неї Канаду. Під час Першої світової війни національна гордість та любов канадців до співдружності з Британією була дуже сильною. Більше на torontoyes.com.
У зв’язку з подіями, канадці насторожено ставилися до емігрантів, вони вимагали їхнього ув’язнення. Таким чином, через це було інтегровано понад 9000 осіб. Інтегровані чоловіки активно працювали на будівництві доріг та розчищенні земель. Умови були суворими, емігранти голодували, зазнавали жорстокого поводження до себе.
Багато безробітних канадських чоловіків записалися до лав армії, пізніше розпочалася загальна мобілізація. Все це призвело до того, що у Торонто, як і в інших містах Канади залишилися лише жінки та чоловіки, що за станом здоров’я непридатні до служби.
У цей період почало з’являтися багато нових галузей промисловості, деякі з них навіть створювалися урядом, наприклад виробництво зброї та боєприпасів, куди брали на роботу жінок. Війна докорінно змінила життя людей. Про те, де працювали, яку зарплату отримували жінки у Торонто, читайте далі.
Жіноча допомога військовим
Багато хто з людей називає роки Першої світової війни жіночими. Насправді так воно і є. У воєнний час жінки обіймали посади, які раніше були суто чоловічі. Попри це, під час Першої світової війни існувала досить жорстка система того, що жінкам дозволялося, а що заборонялося робити.
Перше, що було суворо заборонено жінкам — воювати на фронті. Попри це, багато хто хотів пройти військову підготовку. Дехто навіть самотужки виконував вправи зі стрільби, на випадок вторгнення ворога на канадську землю. Друге — працювати на фронті за кордоном мали право жінки з медичною освітою.
Понад 2000 жінок з Торонто працювали за кордоном медсестрами. Канадські медсестри здобували військові знання та мали право відразу після війни йти на пенсію. Чоловіки медсестер також отримували пенсію в разі смерті дружини на війні.
Робота медсестрою на фронті була занадто важка для жінок. Всі ті, хто пережив пекло Першої світової війни, бачили вбивства на власні очі отримали посттравматичний стресовий розлад.
Багато жінок залишилися працювати медсестрами у госпіталях, лікували поранених солдатів. Крім цього, деякі жінки активно працювали волонтерками, збирали кошти за які купували: харчові продукти, одяг, їжу для військових.
Особливої поваги заслуговували ті, хто займалися збором коштів бувши представницями військових облігацій, та жінки, які їздили розважати піснями та танцями солдатів за кордоном.
Деякі жінки збирали фрукти, за збір яких платили 15 центів на годину. Працювати доводилося важко з 7:00 години ранку до 18:00 години вечора.
В період Першої світової війни створювалися спеціальні жіночі ради, які займалися збором речей на потреби військових. Жінки, які мали гарний голос, вміли співати, танцювати збирали концерти на вулицях Торонто. Під час них влаштовували збори грошей на потреби солдатів.
Наприклад, на концерті, який відбувся в 1914 році у Торонто, вдалося зібрати 70 доларів. Цього ж року восени жінки влаштували обідню лавку в центрі міста, виторг був спрямований на закупівлю матеріалів для шиття необхідних речей військовим.
Допомога солдатським родинам
Сім’ї у яких чоловік був єдиним годувальником та перебував на фронті, зазвичай опинялися в дуже скрутному становищі. Військової зарплати не вистачало на утримання сім’ї, жінки, які піклувалися про дітей фізично не могли влаштуватися на роботу. Уряд йшов їм на зустріч, дружинам солдатів виплачували щомісяця по 20 доларів.
Крім цього, уряд збирав пожертви з заможних родин і розподіляв гроші між бідними сім’ями. Загальна сума під час війни, склала 47 мільйонів доларів. На жаль, ці кошти розподіляли не справедливо. Багато жінок вимушені були просити фінансової допомоги у волонтерів.
Після закінчення війни ситуація з працевлаштуванням жінок ускладнилася. Роботодавці віддавали перевагу чоловікам, які повернулися з війни.