У Першу світову війну Торонто було найбільшим англо-канадським містом та штабом військового округу, що охоплював Центральне Онтаріо. Торонто стало центром підготовки солдатів, а потім збору коштів на підтримку військових та їхніх родин за кордоном. Під час Першої світової війни жінки взяли на себе нові ролі в суспільстві. Більше на torontoyes.com.
Перша світова війна розпалила тривалі дискусії щодо алкоголю та виборчого права. У 1916 році прихильники сухого закону здобули перемогу, а у 1917 році жінки отримали право голосу на федеральному рівні, що дозволило владі запровадити військову повинність.
З початком війни торонтці стали менш толерантними до етнічних меншин. Антинімецькі настрої почали активно проявлятися. Реєстрація ворожих іноземців супроводжувалася їх інтернуванням у Виставковому парку. У 1918 році ветерани напали на місцевих греків за те, що вони не виконували свою “частину роботи”.
Заохочення до служби
У серпні 1914 року була проголошена Перша світова війна. Торонтці відразу поспішили записатися до лав війська. Згодом полки ополчення міста, школи, клуби допомагали з набором добровольців. Коли кількість добровольців зменшувалася, влада розробляла спеціальні методи заохочення приєднання людей до армії. Понад три чверті всіх придатних за станом здоров’я чоловіків з Торонто, зголосилися служити добровольцями.
До закінчення війни понад 45 000 осіб з Торонто служили в канадських експедиційних силах або британській армії.
Варто зазначити, що Торонто було важливим тренувальним центром. Exhibition Park став гарним зимовим тренувальним табором, в якому з 1915 по 1916 рік перебувало на навчанні понад 10 000 солдатів. В університеті Торонто розміщувався Королівський льотний корпус.
У Першу світову війну в Торонто розміщувався головний залізничний вузол. З нього потяги з підготовленими солдатами відправлялися до Квебеку і Нової Шотландії, далі сідали на кораблі, які прямували до Англії.
Допомога армії, роль жінок
У Першу світову війну мерія була патріотичним епіцентром Торонто. Влада влаштовувала мітинги, паради зі збору коштів. На всіх цих заходах завжди були присутні член ради та тодішній мер міста.
Міська рада надавала як символічну, так і матеріальну підтримку. Муніципальні коні були віддані на потреби військових. Крім цього, влада не забувала заохочувати людей вступати на військову службу. На початку 1915 року кожному військовослужбовцю надавали страховку життя. Це коштувало місту 4,4 мільйона доларів.
Щодо фінансування військових потреб, то ним займалися як містяни, так і міська влада. Мешканці Торонто пожертвували великі суми грошей. У 1915 році був проведений Khaki Day, тоді було зібрано 34 000 доларів для Citizens’ Recruiting League.
Велику роль у фінансуванні військових потреб в Першу світову війну відіграв Patriotic Fund. За чотири роки існування він зібрав понад 9 мільйонів доларів на допомогу солдатам.
Великий вклад в пожертвування на розвиток промисловості та господарства в Першу світову війну зробила кампанія Victory Loan.
Містяни Торонто з ентузіазмом взялися волонтерити, виконувати різноманітну роботу заради матеріального забезпечення військових.
Більшість чоловіків були на службі, робота жінок стала ключовою. На початку війни вони займалися в’язанням шкарпеток, пошиттям одягу для солдатів. Далі влаштовувалися працювати на заводи, підприємства. Наприкінці 1915 року в Торонто на заводах з виготовлення боєприпасів працювала більш ніж половина жінок міста.
У листопаді 1918 року в Торонто святкували перемир’я та завершення бойових дій. Мирний договір, який офіційно завершив війну був підписаний у червні 1919 року.