Друга світова війна внесла великі корективи в життя людей. В Торонто не велись бойові дії, тому воно стало гарним тилом. В цей складний період життя містян докорінно змінилося. Про те, як вплинула Друга світова війна на Торонто, чим займалися містяни, читайте далі у статті на torontoyes.com.
Активні тренування
Станом на осінь 1942 рік в Торонто велика кількість військових машин, які їздили по вулицях були звичним явищем. У парках Riverdale та Eglinton проводили навчання та інсценування боїв. З катерів пришвартованих у Humber Bay, атакувальні канадські сили тренувалися штурмувати позиції ворога.
Окрім цього, під час тренувань були частими відключення електроенергії по всьому місту. Особливо «драматичними» вони були весною 1942 року, оскільки вважалося, що німецький військовополонений, який нещодавно втік з табору у Bowmanville блукає темними вулицями міста. У визначений день, але в несподіваний час ревіли сирени повітряної тривоги. Вони сигналізували про вимкнення світла на території 400 квадратних миль від Bronte до Highland Creek.
Життя цивільних людей було наповнене страхом, невпевненістю в кожному дні. Промислове виробництво було повністю перепрофільоване на воєнний лад нарощувало обсяги виробництва, надавало багато можливостей працевлаштування для жінок.
Певною мірою трансформація Торонто у Другу світову війну добре згуртувала містян, як громаду, що співпрацювала в рамках кампаній зі збору коштів та інших ініціатив. Війна змінила повсякденне життя майже всіх торонтців.
Процес мобілізації
В місті створили спеціальні місця укомплектування, де розгублені новобранці проходили базову підготовку до служби на фронті, знайомились з військовим життям. Влада переобладнала всі доступні будівлі в місті для військових цілей.
Головне приміщення для комплектування Королівських кавалерійських сил було розміщене у будинку Coliseum, де зазвичай проводили ярмарок з продажу коней. Коли новобранці прибували до цього приміщення, відразу проходили швидку перевірку стану здоров’я. Далі кілька тижнів підготовки, й чоловіків відправляли на фронт до Європи.
Все на потреби війни
Під час всієї війни цивільні особи відіграли важливу роль у будівництві кораблів, літаків, танків, боєприпасів необхідних на європейському фронті.
Оскільки більш ніж половина чоловічого населення міста відправилась на фронт, жінки почали виконувати їхню роботу: працювали на заводах, які виготовляли озброєння, шили, в’язали. До кінця війни в оборонній галузі працювало майже 1 мільйон жінок. Інші водили трамваї, працювали на залізниці, бралися за будь-яку роботу.
У Торонто, та неподалік міста працювало багато заводів з виробництва боєприпасів. Робота на них була досить важкою і небезпечною. Тут виготовляли снаряди, запали, бомби. Небезпека оточувала робітниць звідусіль, оскільки доводилося в виробництві використовувати вибухові речовини та порох, тому першорядне значення мала безпека.
На Торонтському заводі GECO 20 000 працівників працювали цілодобово. За 3 роки роботи цього заводу (1942-1945 рік) не сталося жодного нещасного випадку зі смертельними наслідками.
Всі, хто був в тилу знайшли багато методів зробити певний внесок у воєнні потреби. Багато жінок займалося в’язанням шкарпеток для військових з бавовни, яку видавав Червоний Хрест. Окремо створювали ковдри для родин емігрантів, що постраждали від німецьких бомбардувань.
На зміну створенню шкарпеток, ковдр прийшов збір грошей, оскільки відносна економічна стабільність та гарантії зайнятості дозволили людям робити фінансові внески у воєнні зусилля.
Все відбувалося через спеціально створені кампанії зі збору коштів. За оцінками економістів за час Другої світової війни канадці пожертвували на військові потреби 8,8 мільярда доларів. Навіть школярі долучалися до пожертвувань й збору грошей.
Попри те, що війна принесла багато горя, сліз, торонтці навчилися згуртовано працювати й допомагати одне одному.