Друга світова війна сколихнула весь світ. Людство досі згадує ті страшні роки та вшановує пам’ять про загиблих у війні. Що стосується Торонто, то місто пережило значні зміни, які заклали основу для його подальшого перетворення на один із найбільших і найдинамічніших мегаполісів Північної Америки. Сьогодні ми поговоримо про те, як Торонто змінився після війни. Докладніше читайте на сторінках сайту torontoyes.com.
Закінчення Другої світової війни — свято для всього людства

Офіційні оголошення про капітуляцію Німеччини (8 травня 1945) та Японії (2 вересня 1945) були широко поширені через радіо, газети та урядові звернення. Саме це дозволяло жителям Торонто оперативно дізнатися про завершення бойових дій і взяти участь у святкових заходах. Нагадаємо, місто Торонто не зазнало окупації та бомбардування німецькими військами під час війни. Проте канадці активно допомагали фронту: військовими, технікою, навчанням тощо. Багато підприємств були перепрофільовані на військові потреби. Відповідно на фабриках та заводах працювали цілодобово, аби задовольнити потреби фронту. Зрозуміло, що після закінчення війни всі були щасливі, а місто Торонто почало поступово повертатися до звичного життя. Щоправда, вже жити як колись не вийшло, адже Друга світова змінила все.
Економічно Торонто після війни перетворився на важливий промисловий і фінансовий центр. Розвиток інфраструктури, зокрема розширення транспортної мережі, будівництво нових житлових районів і підприємств, сприяли залученню робочої сили з різних регіонів Канади та іммігрантів з-за кордону.
Населення Торонто зросло
Під час Другої світової війни багато біженців тікали з Європи. Відповідно однією з ключових особливостей післявоєнного Торонто було стрімке зростання населення. До слова, у 1951 році населення міста досягло 1 мільйона осіб, а за наступні двадцять років воно подвоїлося, що стало наслідком інтенсивної урбанізації, економічного зростання та масштабної імміграції. До початку Другої світової в Торонто мешкало близько 600 тисяч осіб.
Торонто став одним із найбільших центрів імміграції в Канаді. Адже за даними перепису 2006 року, близько 47% мешканців міста народилися за межами країни. Серед іммігрантів найбільше представників з Індії (9,6%), Китаю (8,2%), Італії (5,6%), Філіппін (5,6%), а також Росії (1,3%) та України (1,2%). До речі, якщо у 1941 році у Торонто проживало близько 12,3 тисячі українців, то вже до 1951 року їхня кількість зросла до 30,4 тисячі, а у 1971 році — до 60,8 тисячі. Історики зазначають, що цей приріст був зумовлений як внутрішньоканадською міграцією, так і припливом емігрантів з Європи після війни.
Післявоєнний розвиток
Як ви зрозуміли, після Другої світової війни кількість населення в Торонто різко збільшилася. Мігранти в нашому місті працювали, навчалися, облаштовували побут. Відповідно міська влада мала зробити життя цих людей комфортними. Тому у 1954 році в Торонто відкрився перший у Канаді метрополітен, що значно покращило транспортне сполучення і стало символом модернізації міста. Далі взагалі почався будівельний бум, адже людям потрібно було десь жити. У 1976 році було зведено телекомунікаційну вежу CN Tower, яка понад 30 років залишалася найвищою спорудою світу і стала символом не лише міста, а й усієї Канади. У місті активно будувалися багатоповерхівки, хмарочоси, лікарні, освітні заклади. Кожна громада намагалася зберегти свою культуру та цінності. Відповідно в Торонто відкривалися китайські квартали, українські школи, індуські храми тощо.
Ось така історія розвитку Торонто після Другої світової війни. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви дізналися більше інформації про рідне місто.