Торонто входить до числа міст, де демократичні права та свободи громадян, без перебільшення, є найвищою цінністю, пише torontoyes. Причому це поширюється також на різні спільноти й меншини.
І навіть політики нерідко відносять себе до різних груп, згодом займаючись їхнім активним захистом.
Енца Андерсон є яскравим прикладом цього. Незважаючи на свою епатажність та численні провали під час проведення виборчих кампаній, вона є повноцінним політичним та громадським діячем.
Пошук себе
Наша героїня народилася у місті Торонто.
Цікаво, що Енца народилася чоловіком. Однак про її подальшу трансформацію в жіночий образ нічого невідомо.
Спочатку Андерсон була студенткою Йоркського університету. Там займалася вивченням географії. Проте згодом Енца втратила інтерес до цього предмета, тому вирішила завершити навчання.
Далі в житті нашої героїні була річна перерва. Рутина й пошук себе – ось усе, чим займалася Енца протягом дванадцяти місяців.
Після цього Андерсон вирішила вступити до коледжу. Там вона вивчала сфери, представлені цивільним будівництвом та технологіями.
Коли навчання в коледжі добігло кінця, наша героїня розпочала свою кар’єру інспектора, який здійснює контроль якості на підприємствах, де виробляють бетонні труби. Однак через п’ять років її звільнили.
Після цього Енца стала барменом у одному з торонтських барів.
А в 1995-тому вона почала працювати в перукарні, де до її обов’язків входила роздача листівок в уніформі. Однак приблизно в цей же час наша героїня стала автором соціальної колонки для безкоштовного щоденного газетного видання Метро Торонто.
Окрім цього, вона почала працювати в Монреальському банку, де їй дісталася посада менеджера фінансових послуг.
Перша участь у виборах
2000-й ознаменувався для Андерсон балотуванням на посаду міського голови Торонто. Незважаючи на те, що остаточним переможцем виборчої кампанії став Мел Ластман, наша героїня змогла набрати тринадцять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять голосів. І це дозволило їй посісти третє місце.
Важливо зазначити, що Енца входила до числа тих кандидатів, які користувалися широким визнанням у ході проведення передвиборних перегонів. І це всупереч тому, що практично вся її кампанія являла собою міські акції із саморобними плакатами, що містили слоган: “Супермісту потрібна супермодель!”.
Вимушене сходження з дистанції
У 2002-му наша героїня вирішила балотуватися в лідери такої організації, як Канадський альянс. На той момент їй не вдалося зібрати двадцять п’ять тисяч доларів, які були потрібні кожному кандидату, щоб зареєструватися. Через це Енца зійшла з дистанції ще до проведення офіційного з’їзду.
Наступні спроби
Муніципальні вибори 2003-го також не пройшли без участі в них нашої героїні. Тоді вона балотувалася у депутати міської ради. На той момент її опонентом був Кайл Рей. Проте виграти вибори Енці не вдалося.
Коли проводились місцеві вибори 2010-го, наша героїня повторно висувала свою кандидатуру. Але успіх їй знову не посміхнувся.
Активний діяч
Важливо зазначити, що незважаючи на свої невдачі в ході проведення виборчих кампаній різних років, Енца продовжувала вести активну громадську та політичну діяльність.
Так, вона входила до числа членів правління такого органу, як Комітет зв’язку з поліцією в округи Уелслі.
Крім цього, вона привертала увагу громадськості до такого питання, як збирання коштів для Торонтського Комітету, який підтримує містян зі СНІДом.
Також Андерсон вважається однією з кураторів Лінії підтримки, яка працює з лесбіянками, геями, бісексуалами та трансгендерами. Вона активно захищає права та інтереси сексуальних меншин, та привертає увагу громадськості до цього питання.
Крім всього вищезгаданого, Енца є співробітником Консультативного комітету ЛГБТ, який входить до складу Поліцейської служби Торонто.
Фото: zagria.blogspot.com, wikipedia