Кажуть, що для політики не є прийнятною участь жінок, пише torontoyes. Однак ми живемо в епоху, коли будь-які стереотипи з легкістю розбивають сучасні погляди. Тому жіноча роль у політиці продовжує помітно зростати.
Шлях Марти Холл Фіндлі, про який ми розповімо в нашому матеріалі, з посиланням на marthahallfindlay.ca, є яскравим прикладом цього.
Дитинство, навчання та особисте життя
Фіндлі є уродженкою Торонто. До восьмого класу вона навчалася у французькій школі. Коли дівчинці виповнилося тринадцять, її батьки вирішили розлучитися. Тому вона разом із мамою почала жити в Торнбері.
Наша героїня закінчила Університет Торонто (там вона вивчала міжнародні відносини). Згодом вона захотіла стати студенткою юридичного факультету. Для цього Марті потрібно було вступати до Йоркського університету.
Ще будучи студенткою, Холл офіційно стала дружиною, а в 1981-му в неї народилася перша дитина. В 1983-му і 1985-му вона повторно пізнала радість материнства.
Початок юридичної кар’єри
Професійна кар’єра нашої героїні розпочалася з корпоративного та комерційного права. Тоді її місцем роботи була міжнародна юридична фірма Baker McKеnzie. Пізніше вона обіймала посаду генерального юрисконсульта й виконавчого директора в Bell Mobility і Mobility Сanada.
Згодом Марта перейшла в Thе Rider Grоup, де вона стала віце-президентом і головним юрисконсультом.
1996-й ознаменувався для нашої героїні заснуванням Тhe General Cоunsel Group. Це юридична та управлінська консалтингова фірма, основним спектром роботи якої є високі технології та телекомунікації.
Політика
Вибори 2006-го завдали поразки Ліберальній партії. Це призвело до того, що Полом Мартіном було оголошено про звільнення з посади партійного лідера.
8-го лютого 2006-го Холл заявила про свою кандидатуру в процесі проведення виборів на посаду лідера лібералів.
Амбітна масова кампанія змогла тоді компенсувати Холл відсутність популярності.
Сама Фіндлі описувала себе як консервативного й соціально прогресивного кандидата. А ключові питання, які вона порушувала під час проведення виборчої кампанії, були представлені довкіллям та охороною здоров’я.
За результатами голосування у першому турі наша героїня стала володаркою останнього місця. А перемогу здобув Стефан Діон.
18-го грудня 2006-го останній запропонував Марті очолити партійну платформу, яка відповідає за зв’язки з громадськістю. І наша героїня із задоволенням погодилася.
Успіх на виборах
У 2007-му наша героїня стала кандидатом від Ліберальної партії в Торонто. Це сталося тоді, коли Джимом Петерсоном було оголошено про те, що він не хоче переобиратися.
Згодом політик залишив парламент, і це призвело до необхідності проведення 17-го березня 2008-го додаткових виборів.
За їхніми результатами, Холл змогла набрати практично шістдесят відсотків виборчих голосів.
А коли проводилися загальні вибори, нашу героїню переобрали, але її частка голосів знизилася до сорока дев’яти відсотків.
Важливі посади
В 2008-му Стефан Діон залишив посаду лідера Ліберальної партії. Причиною стали погані результати партії у ході проведення загальних виборів.
Тоді Марта стала потенційним кандидатом на посаду лідера. Проте вона заявила, що балотуватись не буде.
В результаті лідерство перейшло до Майкла Ігнатьєва.
За час перебування на посаді Ігнатьєва наша героїня займала важливі посади, пов’язані зі сферами фінансів, транспорту, інфраструктури та міжнародної торгівлі.
Ще одна поразка
Після звільнення Ігнатьєва з посади лідера, Холл вирішила спробувати свої сили в гонці за лідерство.
Таким чином, 14-го листопада 2012-того нашою героїнею було висунуто кандидатуру на посаду лідера лібералів.
Незважаючи на відмінні показники голосування, Марта не змогла виграти й перемогу здобув Джастін Трюдо.
Фото: twitter, mcgilltribune.com